Проблема зношеного вагонного парку в Україні існує вже багато років і загострилася під час війни, тому потребує зміни підходів до її вирішення. Але просто списання за віком поглибить кризу на ринку перевезень, тож варто використати європейську практику індивідуальної технічної оцінки стану вагону. Про це заявив амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський.

За його словами, значна частина вантажних вагонів перевищила нормативний строк експлуатації, однак їх автоматичне списання може призвести до дефіциту рухомого складу. «Замість списання необхідно проводити індивідуальну технічну оцінку кожного вагону», – зазначив він.

Експерт підкреслив, що рівень зношеності основних фондів є проблемою всієї економіки, однак у залізничному секторі вона є критичною через відсутність альтернатив перевезенням. Це впливає як на вантажні, так і на пасажирські перевезення, особливо в умовах війни.

Втім, масове списання вагонів без належної заміни може посилити дефіцит і призвести до зростання вартості перевезень. «Дефіцит завжди означає підвищення цін», – пояснив експерт.

Він також зазначив, що чинні нормативні підходи, зокрема передбачені наказом №647, є застарілими та не враховують сучасні технологічні можливості оцінки технічного стану рухомого складу. Тому необхідно поєднати індивідуальну оцінку вагонів із технологічними рішеннями та поступовою модернізацією парку. Адже швидка заміна вагонів потребує значних інвестицій, яких наразі бракує.

«Потрібно знайти баланс між безпекою, стабільністю перевезень і поступовим оновленням рухомого складу», – резюмував експерт.

Раніше директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк заявив, що Україні слід відмовитись від практики списання вантажних вагонів за граничним терміном експлуатації, та прийняти оцінку їхнього фактичного технічного стану як критерій можливості використання у робочому вагонному парку. Такий підхід відповідає європейській практиці та дозволить уникнути ризиків дефіциту рухомого складу, а відтак і зменшення обсягів перевезень.