Головне управління розвідки МО України в розділі “Компоненти у зброї” порталу War&Sanctions опублікувало детальну інформацію про нову модифікацію російського БпЛА “Гєрань-2” серії “Э”, оснащеного авіаційною ракетою класу повітря–повітря Р-60. Йдеться про конструкцію дрона, електронну начинку та перелік підприємств, залучених до його виробництва, передають Ukraine360.
Адаптація радянської ракети
Росія використала стару радянську розробку — ракету Р-60 — і пристосувала її для встановлення на безпілотник. Основне завдання такої модифікації — ураження українських гелікоптерів і літаків, які перехоплюють російські дрони.
Ракета з авіаційним пусковим пристроєм АПУ-60-1МД (П-62-1МД) кріпиться на спеціальному кронштейні у верхній передній частині фюзеляжу «ґерані».
Камери та зв’язок
Безпілотник оснащений двома мережевими камерами — у носовій частині та позаду пускового пристрою ракети. Передача відео і команд управління здійснюється через китайський mesh-модем Xingkay Tech XK-F358.
Навігація та електроніка
Польотний контролер, навігаційні й інерціальні блоки залишаються типовими для інших версій «ґєрані». Для роботи в умовах активної радіоелектронної боротьби використовується 12-канальний завадозахищений супутниковий навігаційний модуль «Комета».
Електронна начинка також включає одноплатний мікрокомп’ютер Raspberry Pi 4 британського виробництва, трекер і два GSM-модеми для передачі телеметрії.
Іноземні компоненти
Країни походження електронної компонентної бази залишаються типовими для російських БпЛА цього типу: США, Китай, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія. Повний перелік компонентів із маркуванням і фотоматеріалами доступний на порталі War&Sanctions.
Ймовірний принцип застосування
За оцінкою ГУР, оператор отримує зображення з камер дрона через mesh-модем і у разі появи українського літака або гелікоптера в зоні ураження подає команду на пуск ракети. Після запуску теплова головка самонаведення Р-60 самостійно захоплює ціль. Також можливий варіант попереднього захоплення цілі з передачею сигналу оператору для ухвалення рішення про пуск.
Загроза для авіації
Основна мета цієї розробки — створення додаткової загрози для української армійської та тактичної авіації й зниження ефективності перехоплення ворожих БпЛА. Таким чином, багатоцільова версія іранського Shahed-136 отримує ще одне бойове призначення, а досвід такого застосування, ймовірно, буде переданий Ірану.
ГУР МО України заявляє, що й надалі системно викриватиме технологічні рішення держави-агресора та міжнародні ланцюги постачання, які живлять російську воєнну машину.
